СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
МІХОНО́ША
, і, ч. і ж.
1
.
[I]заст.[/I]
Той (та), хто водить сліпого і носить мішок для подаяння
.
З розкоші не йдуть в міхоноші
(прислів'я)
;
Хто йде, їде – не минає
[кобзаря]:
Хто бублик, хто гроші; Хто старому, а дівчата Шажок міхоноші
(Т. Шевченко)
;
Незабаром поховав
[Гриша]
діда і зостався один, як палець, поки другі старці не взяли за міхоношу
(Д. Мордовець)
;
Той, що міхоношу вдавав, заскочений несподіваною пригодою, не знав, що йому робити
(Б. Лепкий)
.
2
.
[I]етн.[/I]
Той (та), хто носить мішок під час колядування
.
Ївга, як здоровіша, була
[у колядниць]
за міхоношу
(Панас Мирний)
;
Він охоче згодився на роль міхоноші, знаючи, що, мавши торбу за плечима, зможе вволю поласувати ще на коляді, постарається приховати і якусь копійчину
(М. Сиротюк)
;
Задовго до новорічного свята вибираються ватажки та міхоноші, виготовляються зірки, готується святковий одяг
(із журн.)
;
* У порівн.
А Василь усе за ними ходить та – як той міхоноша у колядці – носить Марусин кошик та склада, що Олена купує
(Г. Квітка-Основ'яненко)
.