СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
МІФ
, у, ч.
1
.
Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події і т. ін. або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот
.
Саме проти дверей над столом, обставленим лавами-ліжками, приходиться фреска, що ілюструє міф про Адоніса та Венеру
(Леся Українка)
;
Грали трагедію “Страждання Христові”.., променистий міф про померлого й воскреслого Бога
(З. Тулуб)
;
– У стародавні часи легенди та міфи передавалися винятково в усній формі й постійно змінювалися з покоління в покоління
(О. Авраменко)
;
// 
Емоційно-чуттєве уявлення людини про навколишній світ, її місце в ньому, про походження і діяльність усього сущого
.
Кожен має право на власний міф чи то пак на власну інтерпретацію історії
(Г. Тарасюк)
;
Давні кельтські міфи демонізуються християнством, якщо їх не можна використати для підтримки релігії
(Г. Пагутяк)
.
2
.
перен.
Щось вигадане, неіснуюче, фантастичне
.
Надворі, там, за парканом тюремним, Є конституція, якісь закони; Для нас
[арештантів]
вони є тільки міфом темним
(І. Франко)
;
Таємниця завжди породжує міфи. Та найдужче вражає те, що перекази про Марусю досі живуть у нашому, здавалося б, непритомному народі
(В. Шкляр)
.